Э, сука, покурим, походу день будет весёлый. Все мои бро, гопнутые наркоманы, собрались у нас на общемайской площадке. Тут и наркота погоняется, и дегенераты все собрались. Ну, естественно, меня нет, шо за дела. Думается мне: "Ну, и хуй с ними". Лежу на подоконнике, высунул ноги, расслабился, ползу по сети в телефоне. Щас бы закладки валять, да ценник ностальгии по 2000-му году роняю. Блядь, надо что-то придумать, чтобы укуриться по-полной.
И тут песец. Ватрушили соседи, узнав что я свободен, на телеф. Говорят типа: "Купили метадон, катайся с нами на катамаранах по канализации, пиздец кайф". Ну, сука, коломбийский городок в штанах. Сразу же согласился, не мудрствуя лукаво. В такие моменты не раздумываешь, а просто сваливаешь.
Хуяк, бля. Барыга мне нашёл места, где можно купить закладки. Охуеть, ещё и на доставке кидал бесплатно. Ладно, думаю, самое время чекнуть, что у нас там в арсенале. Целують руку краженная, вареный нашлися, какой-то синяк. Ебать, улететь можно от такого зоопарка. Не верится, но, пиздец, я мастер спорта по нахлебничеству. Наверное, потому что я такой красавчик.
Занимаемся пристрастиями, как зайцы на скоростях, без времени на диарею. Бросают мне в руки этот колумбийский дар. "Теперь, братан, ты будешь насыщаться наркотическим опьянением из первых рук", - хоронят говнорвоты меня.
Понеслась. Летим, как чумные, смываемся нашей с ментами мирной канализацией. Кстати, я охуеваю, вся наша шпана как армия мравьев, лезет по жопе на то время, как мы плаваем. Это просто пиздец, такого я ещё не видел. А мы давай задонатить, пожертвовать, короче, курнуть метадону и воды в бочонок. И плаваем так, сука, не забывает. А жизнь прекрасна, особенно подопытная.
Чувствуется, что мои метадоновые братьячки тоже ощутили, что пожарная опасность. Плаваем мы такие, потом плаваем... думаю, надо законспирироваться, а то сука деятельность у нас горит на всю мощь. Великими гопниками становимся, ловим рыбу в ведро, в клубочек наматываем уловищи вкинутого метадона.
Уже вечереет, когда, наконец, сползлись на свои пьяные попы на ближайшей берегушке. Смотрю на своих бро, а они все счастливые, сияющие глазами, в глазах не зеркало, но сука кайф. Тут и начался человеколюбивый сеанс дегустации наркоты. Окружили бочонок, взмывали с его ревержи и кайфовали на всю округу. Охуенно, бля, чувствуешь себя таким актометром, что мать родила.
Что тебе сказать, бро... отличный день был. Мы на катамаранах по канализации плавали, метадончик впахивали. Я... нахуй, бляха, даже не помню, как я домой упорхнул. Наверное, ты тоже такое с такими штучками переживал. Всё равно, это был хардкор в чистом виде, и чего-то мне кажется, что мы еще повторим это.
И вроде как это нас ебёт весь мозг, но сука, это всё, что для нас есть. Мы такие гопники, мы такие наркоманы, и наше умственное состояние лежит на дне канализации, но нам насрать. Мы кайфуем на своих катамаранах и летаем по миру насущных проблем. Ну, и хули, нам нравится такая жизнь, такой кайф.
Чё, дискорд?
МЕТАДОН мёд
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене. Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
